Чаювання в Китаї налічує 4 тисячі років. Чай вважається одним з невід’ємних напоїв в житті китайців. Сьогодні у дні свят, наприклад, в дні свята Весни у відомствах і установах Китаю влаштовують чайні банкети.

У Китаї склалася своєрідна культура чаю. Заварювання і дегустація чаю вважається особливим мистецтвом. З давніх часів до наших днів в різних китайських містах можна бачити приватні салони чайного мистецтва. На жвавій пекінській вулиці Цяньмень знаходиться знаменита чайна. Тут люди п’ють чай, закусують і слухають китайську оперу, поєднуючи відпочинок і розваги. У південному Китаї, крім чайних за типом ресторанів або закусочних, часто зустрічаються і приватні павільйони, розташовані в мальовничих місцях. Тут туристи п’ють чай і насолоджуються пейзажем.

Звичок у вживанні чаю існує безліч. Візьмемо, наприклад, чайні сорти: пекінці люблять квітковий чай, шанхайці – зелений, а жителі південно-східної провінції Фуцзянь віддають перевагу червоному чаю. У деяких місцях прийнято додавати в чай ​​спеції. В провінції Хунань подають гостям чай з імбирем і сіллю. Додають і смажені жовті боби, і кунжут. Люди випивають чай, а потім гарненько пережовують додані в чай ​​продукти.

Методи заварювання чаю в різних місцях мають свої особливості. На сході Китаю люблять вживати чай з великих чайників. У східній провінції Фуцзянь найбільш відомий ‘гунфуча’, який відрізняється не тільки своєрідним чайним приладдям і посудом, а й способом заварювання; там склалося незвичайне мистецтво чайної церемонії.

У Китаї розрізняють і ритуали чаювання. У Пекіні прийнято робити так: коли господар пропонує чай, гість встає, бере чашку в обидві руки і каже «Дякую!». У південних провінціях Гуандун і Гуансі господар розливає чай, а гість повинен пальцями тихенько постукати в стільницю чайного столу три рази поспіль – в знак подяки. В інших районах, якщо гість побажає ще випити чаю, він не повинен допивати весь чай в чашці, і тоді господар наллє йому ще. Чашку чаю випивають до дна, коли більше не хочуть пити.